Гість журналу: Юрій Холод – молодий політик, депутат Львівської обласної ради та заступник голови Львівської обласної

Юрій ХОЛОД: «Наш пріоритет – Львівщина має стати справжньою Європою!»

Довідка «АКЦЕНТІВ плюс»:

Юрій Холод – молодий політик, депутат Львівської обласної ради та заступник голови Львівської обласної ради нинішнього, 8-го скликання. До того працював заступником голови Львівської обласної державної адміністрації. Ще раніше займався підприємницькою діяльністю та був директором ТОВ «Ромус-Поліграф». За освітою – економіст, вивчав економіку у ЛНУ ім. Івана Франка; а також закінчив Університет внутрішніх справ (спеціальність «Правознавство»). Займався спортом: великим тенісом та сквошем; брав участь у змаганнях. Також навчався в Українській школі політичних студій. Неодружений. Життєве кредо: «Потрібно постійно навчатися, а відсутність швидких результатів – це не причина зупинятися!»

Молодий та амбітний, наполегливий та цілеспрямований, серйозний та привітний, заможний та успішний – усе це про Юрія Холода, заступника голови Львівської обласної ради нинішнього скликання. Цей молодий чоловік у свої 30 років зумів уже багато чого досягти. Саме тому журнал «АКЦЕНТИ плюс» запросив Юрія Холода поділитися з нашими читачами своїм рецептом успіху, а також своїми думками про політику, самоврядування, бізнес та виклики сьогодення.

Пане Юрію, цей рік для Вас – ювілейний, Ви відсвяткували своє 30-річчя. Які власні здобутки вважаєте найбільш вагомими? Чому, маючи високу посаду держслужбовця, вирішили піти у політику?

– Працюючи у команді Львівської обласної державної адміністрації, я дуже багато навчився, нам вдалося чимало зробити для громади Львівщини. Зокрема, саме Львівська облдержадміністрація першою серйозно почала боротьбу з «традиційними паліями», піднявши питання покарань за випалювання сухої рослинності, що є шкідливим для здоров’я людей та довкілля. Нагадаю, закони таки змінили. 

Перемогою також вважаю відродження найдавнішого в Європі підприємства – Дрогобицької солеварні, яку нам 2020-го вдалося вберегти від приватизації та руйнування. Нині це відроджене підприємство працює, виварює сіль з ропи – туди зараз навіть багато туристів їздить. 

Збудували ми також в області кілька будинків сімейного типу, в кожному з них нині проживають до десяти дітей-сиріт. У Бірках звели малий груповий будинок для сиріт, закупили десятки квартир дітям-сиротам. За два роки в області повністю оновили автопарк швидкої допомоги, збудували понад 40 сільських медичних амбулаторій та для кожного сільського медика передали у користування безкоштовно автомобіль. Такого раніше ніколи не було! 

Для мене важливо рухатися вперед, вчитися нового і розуміти результати своєї роботи.

2020-го, взявши участь у виборах до облради, я був обраний депутатом Львівської облради. Моїм виборчим округом стали 5 колишніх районів: Жовківський, Пустомитівський, Кам’янко-Бузький, Перемишлянський та Городоцький – усі вони нині увійшли до складу Львівського району. Розумію, що за тих 5 років каденції маю допомогти людям та громадам жити краще, ніж було до того. Потрібні добрі дороги, школи, лікарні та амбулаторії, культурні установи, потрібні нові інвестори та нові робочі місця. І вже цьогоріч великий Львівський район отримав найбільше грошей як з обласного, так і з державного бюджетів. Загалом це понад 200 мільйонів гривень. Зокрема, у межах обласного бюджету нам вдалося закупити 34 квартири для 39 дітей-сиріт. Це на 8 більше, ніж планували, і точно більше, ніж минулого року. За це дякую всім громадам, які дуже активно та відповідально шукали ці квартири, також дякую Службі у справах дітей Львівської області. 

Наприкінці минулого року, хоч і нетривалий час, але Вам довелося суміщати роботу у виконавчій та представницькій владі. Раніше були прецеденти, коли депутат Львівської облради одночасно працював ще й заступником Львівської ОДА. Натомість, Ви обрали лише одну посаду – вирішили працювати заступником голови облради – чому? Які напрями роботи Ви куруєте в облраді?

– Я прийшов у ЛОДА з командою. І в обласну раду ми також прийшли з командою фракції «Слуга Народу». Це команда очільника Львівської обласної державної адміністрації Максима Козицького. Йдучи в політику, розумів, що потрібно підсилити команду саме в облраді, бо команда обласної адміністрації є сильною. 

Вважаю, якщо прийти в раду самому, не маючи в союзниках виконавчої гілки влади, тоді мало що можеш зробити. В цьому і полягає хиба нинішнього недореформованого стану справ, про який я говорив. І коли журналісти запитують, чи ЛОР і ЛОДА ворогують, то я вам чесно скажу: звичайно, є політичні аспекти, але ми мусимо рухатися в одному напрямку і шукати порозуміння, інакше постраждає швидкість, логіка процесів і, в результаті, постраждають громади, бо інакше вийде, як у байці про лебідь, щуку і рака.

Посада заступника голови ЛОР – це новий виклик, адже ця робота для мене абсолютно нова. В ЛОДА ти постійно контролюєш виконання програм, робіт, реалізацію проєктів, тримаєш руку на пульсі. В облраді, крім господарки, є ще політика. Також в облраді я курую частину напрямів, якими опікувався і в ЛОДА: туризм, культурна спадщина, екологія, інфраструктура, служба у справах дітей, міжнародні проєкти та інвестиції, аграрний сектор. Часто вони перетинаються. Саме в цих напрямах відчуваю себе сильним, а часом почуваюся навіть експертом.

Все ж, минулого року, хоч і нетривалий час, але Ви суміщали дві посади заступників…

– Я б і надалі суміщав, бо це було б мегазручно і дозволило б швидко досягати результатів. Але, попри те, що я вмію бути абсолютним лідером – це я довів вже не раз, зокрема у своєму бізнесі, я також – командний гравець. 

Я проти політичних ігор, я за конструктивну роботу на благо громади. 

У грудні відзначається День місцевого самоврядування – Україна першою серед колишніх радянських республік прийняла Закон «Про місцеві Ради народних депутатів, місцеве і регіональне самоврядування», який наблизив ці поняття до вимог Європейської хартії. Яка нині роль місцевого самоврядування на Львівщині? 

– Територіально-адміністративна реформа і децентралізація – це унікальна реформа, свого роду, наша мирна українська революція. Цей рік був особливим роком для процесу децентралізації – Львівська обласна рада жодного дня не стояла осторонь цього процесу, адже громадам потрібна постійна допомога. Йдеться не завжди про гроші – часто треба просто порадити, підказати, допомогти розробити стратегію. Спершу не всі керівники громад навіть знали, що таке міжбюджетні трансферти, бо ніколи досі не стикалися з такими речами.

Я вдячний усім, хто розпочав та провадить процеси децентралізації, радий долучитися до неї. Не хочу применшувати роль Майдану, але я точно знаю, що зусилля і робота людей, які творять децентралізацію, є надзвичайно великі.

Львівщина – один із найважливіших для України регіонів щодо розвитку місцевого самоврядування. Радію, коли держава або різні міжнародні організації запускають пілотні проєкти саме в нашій області. Наприклад, нині 10 наших громад беруть участь у проєкті «Говерла» від USAID, що має за мету зробити громади більш спроможними через запровадження інструментів прозорості та підзвітності влади. 

Втім, реформу треба завершити також і на рівні ЛОР/ЛОДА. Сьогодні облраді бракує повноважень для багатьох якісних кроків. Ці повноваження мають перейти до облради від державної адміністрації. Думаю, наступного року ми це об’єднання чи перебирання повноважень таки проведемо. Бо сьогодні, на жаль, обласна рада – це, більш політичний орган, а не господарський.

Розкажіть, будь ласка, про Програму Львівської облради щодо підвищення конкурентоспроможності Львівської області на 2021-2025 роки.

– Ця програма – передусім доказ того, що ми з вами на місцях можемо створювати нові приклади підтримки бізнесу, яких поки що немає в Україні. Хороший приклад – обласна програма кредитування «Доступні кредити 5-7-9% і до нуля». Це означає, що на пропозицію департаменту економіки Львівської ОДА обласна рада дофінансувала державну антикризову програму «Доступні кредити 5-7-9%» на понад 7 мільйонів гривень. Тобто підприємці, які позичають у банків-партнерів програми гроші та створюють нові робочі місця, можуть отримати кредит під 0%. Ми перші в Україні запровадили такі абсолютно безкоштовні кредити. Таким чином ми стимулюємо ринок праці, розвиток бізнесу, розвиваємо довіру. Я – виходець з бізнесу, тому можу точно сказати, що підприємці ніколи не вірили, що держава може допомагати. А тут Львівська область створює щось таке інноваційне, чого нема в цілій Україні. Пригадую, коли вперше бізнесу розповіли, що можна отримати кредит за нульовою ставкою, у це мало хто вірив. 

Ми на Львівщині взяли доволі високий темп розвитку і нам треба його втримати.

Ви маєте бізнесовий досвід, досвід держслужбовця, а тепер ще й здобуваєте депутатський досвід. Як вважаєте, що потрібно Україні для того, щоб стати процвітаючою державою?

– «Робити треба те, що можеш, там, де ти є, з тим, що маєш», – казав Рузвельт. Тому я передусім скажу, що потрібно Львівщині, над чим ми працюємо. Перше – це розвиток промисловості та нові робочі місця. І це відразу зрозуміли більш енергійні голови громад: насамперед на територію громади треба приводити підприємців. Тоді в громаді залишається ПДФО та інші податки. Втім, є загроза того, що, коли завершиться пандемія, Львівщина продовжить втрачати робочу силу. Ми, все-таки, є прикордонною областю з ЄС – і Польща, і Німеччина готові нашим працівникам платити більше. Тому ми маємо максимально наблизити європейські умови праці та створювати робочі місця з гідною зарплатою. Над цим має думати також держава. Адже важливим показником для того, щоб іноземні інвестори розглядали Львівщину як місце для своїх капіталовкладень, є сприятливий інвестиційний клімат в Україні загалом. 

Для нашої держави також дуже важлива річ – це судова реформа і завершення реформи правоохоронної системи. А відтак – максимальне подолання корупції. Ці показники також є дуже важливими в міжнародних рейтингах України. Дуже нагальною є також пенсійна реформа. Я говорю про реальні, економічні, господарські речі; те, що від нас залежить, що ми можемо і маємо зробити. Я не говорю про завершення війни, бо, будьмо чесні, є два шляхи до перемоги – дипломатія і збройний конфлікт. Дипломатично, можливо, ми й можемо перемогти, а от з точки зору військової сили, думаю, Росія також добре підготовлена. 

Реформуючи нашу економіку, суди та МВС, розвиваючи державу, ми таки переможемо, бо цим ми покажемо всьому світу, що Україна сильна, що ми маємо бути в ЄС і НАТО. Пригадаймо, на початку ХХ століття ми навіть не мали своєї держави, але митрополит Андрей Шептицький не чекав, коли вона буде, а діяв вже тоді як державник. Ми, українці, маємо з кого брати приклад!

Ви – безпартійний, але у Львівську обласну раду пройшли від партії «Слуга Народу»; ця ж партія розглядала Вас як кандидата на посаду міського голови Львова. Чи хотіли б Ви здобути досвід роботи міського голови?

– Бути головою такого міста, як Львів, –  дуже велика відповідальність. Тим більше, що голова міської ради – це тепер очільник громади цілого Львівського району. Крім Львова, до Львівського району входить ще 19 міст, селищ та сіл. А бути головою такої громади – це передусім розуміти потреби людей та вміти пріоретизувати, мислити стратегічно на користь жителів і розвитку Львова разом з усіма містами та селами довкола. Тепер, з досвідом депутата облради я вже більше знаю, як живеться та що потрібно людям і в Зашкові, і в Винниках, і в Рудному.

Кожен депутат має поставити собі окреме завдання, але водночас має бути спільна ціль для всієї обласної ради.

Наприкінці року традиційно підбивають підсумки. З якими підсумками Львівська облрада вступає у 2022 рік? А які має плани на майбутнє та про що мріє особисто Юрій Холод?

– Головне на кінець року – максимально виконати все те, що було заплановано, щоб бути задоволеним отриманим результатом. З конкретних речей: у складний кризовий рік нам таки вдалося перевиконати план надходжень до обласного бюджету та мати непогані показники виконання обласних програм: відремонтували чимало доріг, зокрема у прикордонні, запустили фінансування Кам’янко-Бузького індустріального парку, збудували понад 13 спортивних майданчиків у селах, маємо майже завершений басейн у Давидові, школу у Братковичах та Гніздичеві, дитсадки у Підберізцях, Волі-Висоцькій, В’язовій, триває ремонт дитсадка у Городку. Дуже радію, що Львів тепер має прямі авіарейси з Харковом та Дніпром. Для мене важливо також далі провадити програму відновлення парків у громадах і перетворення їх на громадські простори. 

Втім, наразі дуже мало зроблено в напрямі реформування комунальних установ області. Точно має бути вищою прозорість та підзвітність їхньої діяльності. Бо коли ми бачимо, що майже половина обласного бюджету (2,5 млрд гривень) йде на утримання комунальних установ, то рука кожного депутата має зригнутися, щоб проголосувати за такий проєкт бюджету. Ми під час конкурсу мікропроєктів вимагаємо у громад, аби проєкти були розвиткові, водночас деякі установи та проєкти обласної ради не можемо ставити за приклад. Попри те, що я прийшов з бізнесу, розумію, що соціальна сфера завжди потребуватиме дотацій, але коли це робиться необдумано, непрозоро, без реформ і стратегії виправлення ситуації, то це – гроші на вітер. Саме тому я не поставив би обласній раді відмінної оцінки за її роботу. 

Звичайно, це був нелегкий рік. Окрім того, Львівщина має в обласній держадміністрації президентську команду, а в обласній раді – команду опозиції. Це складно, хоч нам таки вдалося знайти порозуміння. Деколи мені ця ситуація нагадує те, коли професійні аквалангісти іноді пірнають там, де не знають середовища. Думаю, наша облрада дуже часто цього року «пірнала у різні невідомі місця», тобто кидалася щось робити у невідомому досі середовищі новостворених громад. Попри свій, часом великий досвід, ніхто не знав точно, що треба робити. Тепер кожен депутат облради має поставити собі окреме завдання, але водночас має бути також спільна ціль для всієї Львівської облради. Якщо цього не буде, то наприкінці 2022-го мешканці області скажуть: «Не знати, що вони зробили. Мабуть, нічого». Але ми маємо показати та довести людям, що депутати потрібні, а їх робота є ефективна. 

Що для Вас є щастя? 

– Щастя – це коли рідні та близькі є здорові. Щастя – це робити те, що вдається і що любиш. Неможливо бути управлінцем чи депутатом через силу. Я кайфую від своєї роботи навіть тоді, коли маленькі речі роблю, тому щовечора питаю себе: «Ти зробив щось добре?». Добро часто невидиме, але завжди є добром для того, хто його робить, і для того, кому ти допоміг. Також важливо чітко налагодити роботу органів влади, щоб людям не доводилося довго ходити і просити підпису якогось папірця чиновником.

Хочу робити все для того, щоб люди з інших регіонів України приїздили на Львівщину і казали: «У вас тут круто! У вас гарні школи, дороги, дитсадки, парки, лікарні». 

У Вас є давнє хобі – захоплення кулінарією. Які страви любите готувати найбільше? 

– Свого часу я навіть подавався на участь у кулінарному телешоу «Мастер Шеф». Не пішов далі, бо мені не сподобалися правила. Та й моя нинішня робота залишає мало часу на дозвілля і хобі. Деколи навіть у суботу та неділю відвідую заходи, тому часу на дозвілля залишається зовсім мало. Але я намагаюся знайти час для батьків, рідних, похресників, побачитися з друзями. Втім, можливо, щось таки приготую на Новий рік. Люблю готувати для когось. Кайфую, коли спечу торт, пиріг, смачно приготую морепродукти, а хтось це спробує і похвалить. На Різдво, якщо матиму час, то допоможу мамі. Напевне, буде на столі фарширований овочами короп.

Що для Вас є успіх? Поділіться рецептом свого успіху. 

– Успіх у бізнесі – це коли ставиш собі ніби недосяжні цілі, але досягаєш їх. Я починав бізнес з малого капіталу, не було ані грошей, ані особливих можливостей. Але я собі поставив завдання, що компанія, яку я розвиваю, має стати №1 в Україні. Потім мав фінансову ціль… космічну, з багатьма нулями! І спершу я навіть не уявляв, як можна цього досягнути, але була ціль. Потім я дуже хотів, щоб моя компанія створювала багато робочих місць. Мені подобається, коли багатьом даєш робочі місця, коли їхні родини віддалено також стають частиною компанії. Втім, великі гравці на ринку спочатку мені казали: «Сюди не лізь, тут без тебе є кому це робити, продавати, виготовляти». Або ж, приїхавши в Німеччину на міжнародну виставку, я спершу чув: «Ти з України? Дякую, візьми собі печиво і йди далі». Втім, це додавало великого азарту, щоб повернутися на цю виставку через рік-два і вже впевнено заявити, що ми ж вам ще тоді казали, що Україна – це величезний ринок, на якому також можна працювати, це нові можливості та потужні надійні партнери. Ось такі речі – це успіх. 

Успіх, коли тебе потім запрошують на українські і міжнародні виставки; коли ти вже сам розповідаєш, як будувати системну компанію та як почати свою власну справу; як створити бренд, який знатимуть. Це все і є успіх у бізнесі.

А ось успіх в обласній раді дуже важко виміряти. Мені на початках не вистачало якоїсь «вимірювальної шкали», аби зрозуміти, наскільки я успішний. Бо якщо в тебе є стержень всередині, тобі дуже важливо, щоб ти рухався вперед. Ти мусиш сам зрозуміти, чи тобі йти вліво, чи вправо, чи поки що зупинитися. У бізнесі це визначає КРІ, а тут це інші показники. Коли я пропрацював рік в облдержадміністрації, то зрозумів, що успіх – це ті цілі, які ти собі ставиш на рік та маєш отримати позитивний результат наприкінці року. І це не тільки якісь програмні, проєктні чи фінансові цілі, це і реалізація себе у команді, у суспільстві. А також те, чи ти дав можливості людям спільно щось корисне реалізувати. Скажімо, важливим є навіть організація конкурсу для привернення уваги мешканців до питання збереження народної спадщини. 

Так само важливою є програма розвитку парків, у якій ми можемо стати прикладом для всієї України. Ми хочемо, щоб громади самі пропонували, які парки мають стати сучасними зеленими зонами з доступною для всіх інфраструктурою, з сучасним освітленням. Я мрію про парки в громадах, повні людей і дитячого сміху. Це дуже важливо, щоб були відкриті природні зони, де люди гуляють, бігають, спілкуються. Так народжується довіра, спільні цілі, так виростає громадянське суспільство, сильною стає кожна громада і Україна!

Напередодні Нового року та Різдва Христового що б Ви побажали читачам журналу «АКЦЕНТИ плюс»? 

– Бажаю всім жителям Львівщини, насамперед, міцного здоров’я, бо пандемія довела, наскільки це важливо. Також хочу побажати, аби ми всі цінували своїх рідних і близьких. Щоб новий 2022 рік став для кожного з нас роком здійснення мрій. Бажаю якомога більше теплих і радісних моментів нам усім у новому році!

Спілкувався Андрій Филик

Фото з особистого архіву Юрія Холода