Про жінку, яка змогла досягти значних висот
Ірина СЕНЮТА: «Вірити в себе та відповідально провадити справу свого життя!»
Довідка «АКЦЕНТІВ плюс»:
Ірина Сенюта – доктор юридичних наук, професор та завідувач кафедри медичного права ЛНМУ імені Данила Галицького, керуючий партнер Адвокатського об’єднання «MedLex». Вивчала право у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Керівник проекту «HUB правова медицина» та головний редактор науково-практичного журналу «Медичне право», який включено до найбільшої у світі бібліографічної бази даних WorldCat, що охоплює понад 72000 бібліотек з 172 країн світу. Є головою Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, а також Почесним Амбасадором Львова, членкинею Жіночої Ділової Палати України, Міжнародного клубу успішних жінок та членкинею Правління Європейської асоціації медичного права. Президент ГО «Фундація медичного права та біоетики України». Володарка титулу «Віцеміс Україна 2021» у конкурсі краси Mrs. Ukraine International. Її життєве кредо: «Люблю, що роблю, і роблю, що люблю».
Сьогодні журнал «АКЦЕНТИ плюс» запросив у гості неймовірну жінку, яка зуміла досягти значних висот і в науці, і в адвокатурі, є однією з основоположниць медичного права України і навіть здобула перемогу в конкурсі краси. Усе це про чарівну жінку, ніжну та сильну водночас, наполегливого науковця та освітянку, надзвичайно відповідальну та працьовиту людину з невтомним вогником в очах, ніжною душею та милосердним серденьком – Ірину Сенюту, доктора юридичних наук, професора та завідувача кафедри медичного права ЛНМУ імені Данила Галицького, головного редактора науково-практичного журналу «Медичне право». Цьогоріч Ірина Сенюта відзначає 15-річчя своєї адвокатської діяльності.
– Пані Ірино, перелік Ваших наукових та трудових здобутків відверто вражає. Ви – жінка, яка зуміла досягти успіху своєю наполегливою працею. На Вашу думку, що є найбільш необхідним для досягнення успіху в житті?
Успіхом для мене є: творити добро, наповнюватися ним і мати змогу віддавати його людям – це найбільший успіх у житті!
– Люблю слова Ліни Костенко: «Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом».
Аби досягнути успіху в житті, потрібно бути вдячною Богу за дари долі, вірити в себе, відповідально і цілеспрямовано провадити справу свого життя. Незважаючи на терни чи спалахи успіху, завжди потрібно віднайти життєвий баланс, мати надійну опору як у сім’ї, так і в команді однодумців – це все сприяє успішному втіленню мрій у життя.
– У своїй науковій та видавничій діяльності Ви обрали нелегку сферу медичного права та щоразу висвітлюєте в очолюваному Вами журналі дуже затребувану в наш час тему юридичних прав у медицині. Які аспекти медичного права вважаєте найбільш важливими?
– Медичним правом у мене пронизані всі сфери творчого і професійного життя: не лише наукова чи видавнича, а й викладацька, адвокатська та громадська діяльності. У часи впровадження медичної реформи та ще й за умов пандемії немає тем у царині медичного права, які були б неважливі. Радше б сказала, що сьогодення актуалізує такі питання, як інфекційний контроль, вакцинація, громадське здоров’я і баланс приватного та публічного інтересів у сфері охорони здоров’я, особливості здійснення прав і виконання обов’язків суб’єктами медичних правовідносин в умовах пандемії. Але це не применшує й інших тематик медичного права, наприклад, безпека пацієнтів, стандартизація надання медичної допомоги, юридична відповідальність у сфері охорони здоров’я, контроль якості медичної допомоги, впровадження альтернативних шляхів розв’язання конфліктів між медичними працівниками та пацієнтами чи їхніми законними представниками.
– Ви є членкинею Професійно-етичної комісії Поважної Ради Ордена Святого Пантелеймона, яким вшановують медиків за їх людяність і професіоналізм. А якими є Ваші власні життєві цінності? Що для Вас є головним у житті?
Для мене головне – бути людиною, цього я вчусь щодня! Це означає бути людяною, емпатичною, толерантною, цінувати свободу свою й інших. Також важливо бути собою, гідно крокувати своїм життям, сповненим поваги і любові до ближнього, наповнювати його радістю і жити щомиті, цінуючи час та насолоджуючись даром життя і його різнобарв’ям.
– Життя – швидкоплинне, тому слід жити так, як мріємо ми, а не як очікують від нас інші. Необхідно дозволити собі бути ще більш щасливішими, щоразу наповнювати життя змістом емоцій, почуттів і цінностями. Тому з минулого беру приємні спогади та намагаюсь бути хорошою ученицею, пам’ятаючи про колишні життєві уроки. Аби сьогодення було щасливішим, живу сьогодні та мрію про майбутнє, щоденно крокуючи до мрій. А ще для мене основоположними є люди, які живуть у моєму серці, – мої батьки, рідні, які своєю безумовною любов’ю, вірою в мене, турботою і підтримкою є моїм оберегом. Саме любов рідних завжди слугує мотивацією, надихає примножувати здобутки і не зупинятись на досягнутому. Також є цінним та дарує натхнення усвідомлення того, що твоя праця потрібна людям, що вона важлива і корисна, що ти можеш змінювати на краще життя інших та інколи бути свого роду «чарівницею» для когось. Ось сукупно все це і є каталогом цінностей, які є головними в житті.
– Нещодавно для освітньої платформи Національної служби охорони здоров’я Ви записали авторський відео-курс на тему «Права та обов’язки медичного працівника». Що саме Ви вважаєте основним у роботі медиків?
– Основним у роботі медичного працівника, як і будь-якого фахівця, є людяність і професіоналізм. Саме синергія цих двох характеристик може трансформувати рутинну роботу в покликання і місію. Сформую тріаду, своєрідні «три кити» для успішної праці медика: 1) бути професійним віртуозом, особистісним брендом; 2) бути людяним, пам’ятаючи, що неналежна комунікація і неетична поведінка щодо пацієнта перетворюють етико-деонтологічний конфлікт у юридичний; 3) знати і вміти здійснювати свої права та обов’язки, поважаючи права пацієнтів та створюючи умови для їх реалізації.
– Цьогоріч у серпні в межах онлайн-семінару для суддів відбулася ще й презентація Вашої книги «Аналітичний збірник судової практики у сфері ВІЛ/СНІДу та туберкульозу в Україні». Що спонукало Вас взятися за опрацювання такої, мабуть, нелегкої з юридичної точки зору, теми?
– Я зраділа, коли за результатами конкурсу Програма розвитку ООН обрала мене експертом для підготовки книги для суддів у сфері ВІЛ/СНІДу та туберкульозу. Це непроста тематика, зі значною кількістю сенситивних акцентів (персональні дані, лікарська таємниця), які слід було відобразити так, аби в майбутньому оптимізувалась судова практика і права людини були захищеними. Я взяла участь у цьому конкурсі, оскільки мені цікаві всі складні виклики, адже я тоді «шліфуюсь» як професіонал. Писати книгу для фахівців завжди є дуже відповідально: ти повинна знати більше, краще, аби сформувати пораду як діяти, щоб досягти праволюдинного результату. Переконана, що ця книга стане в нагоді й адвокатам, і медичним працівникам, і пацієнтським та сервісним організаціям, а також усім, кого цікавить ця проблематика. У книзі поєднано міжнародні стандарти, зарубіжне законодавство та національні нормативно-правові акти, судову практику національних судів та судів зарубіжних країн, а також наведено практики Європейського суду з прав людини. Усе це задля формування рекомендацій щодо більш ефективного впровадження кращих практик в українське правозастосування, аби активізувати адвокацію з метою вдосконалення національного законодавства в цій сфері.
– Знаю, нещодавно Ви були юридичним радником проєкту Закону України «Про біологічну безпеку та біологічний захист». Ця тема зараз актуальна, мабуть, як ніколи. Що саме цей закон допоможе врегулювати в Україні?
– Справді, ця тематика нині – на вістрі актуальності. Планується, що цей закон визначатиме правові, організаційні, економічні та соціальні основи гарантування біологічної безпеки та забезпечення біологічного захисту за принципом «єдиного здоров’я» в Україні з метою збереження життя та здоров’я людей, тварин, рослин і дотримання екологічної безпеки. Регламентуватиме цей закон, зокрема, принципи державної політики у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту, повноваження органів державної влади у цій сфері, а також визначатиме біологічні загрози, біологічні ризики та їх оцінювання, відповідальність у цій сфері та готовність реагування на надзвичайні стани та надзвичайні ситуації внаслідок дії небезпечних біологічних факторів, а також державний контроль у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту.
– Ви – успішна жінка. На Вашу думку, у часи нашого сьогодення якою є роль успішної жінки та її місія?
– Я б визначила критерії успіху, які є важливі для успішної людини, які проілюструють роль і місійність. Для мене успішними є особи, пронизані духом свободи, впевнені в собі, наповнені, гармонійні, з омріяною професійною й особистісною реалізацією, які відкриті до змін та які вміють ділитися своїм даром і досягненнями з людьми, ті, які своїм життєвим прикладом надихають на свободу життя з моральним обрамленням.
Не лише для успішної жінки, а й для успішного чоловіка важливим є плекати свою державу, родину, бути її оберегом і світлом, що випромінює безумовну любов!
– Здобуття Вами титулу «Віцеміс Україна 2021» лише вкотре підтвердило, що красива жінка може бути ще й розумною. Чим для Вас став цей конкурс? Які були Ваші враження?
– Участь у міжнародному конкурсі краси для мене – це прагнення не зупинятись в особистісному розвитку, можливість відкривати свої нові грані та продовжувати пізнавати себе, це крокування до себе справжньої – сильної і ніжної водночас. Це вихід із зони комфорту, це не боятися змін, це бажання поглянути на себе спектрально та прагнення підкорювати нові Еверести! А ще – це занурення в особливу атмосферу успіху, феєрію краси, що дарує незабутні емоції. Саме ці барви розмальовують наше життя, збагачують пам’ять теплими спогадами, дарують натхнення й окриляють на яскравий політ життя. Нові приємні знайомства, новий цікавий досвід, новельна я – це спектр моїх вражень від конкурсу.
– Що для Вас є щастям?
– П’ять літер створюють таке загадкове слово «щастя». Магія його підсилюється тим, що воно в кожного – своє, єдиного рецепту цієї улюбленої «страви життя» немає. У прагненні щастя, у пошуках щастях є перемоги і поразки, якщо не зрозуміти, що насправді є щастям і що потрібно саме тобі.
Для мене щастя – це той вогник, який палає в середині, та енергія, яка окриляє серце і душу вірою, надією і любов’ю.
Це про мету в житті, про важливі дрібниці, про можливість робити те, що любиш, уміння насолоджуватись успіхом, ділитися даром щастя з ближнім. Щастя – це про життєву подорож і вміння насолоджуватись іскорками яскравих миттєвостей у цій цікавій дорозі під назвою «життя»! Це і про здоров’я рідних, і про дитячий сміх, і про затишок у душі, і про улюблену роботу, і про мирне небо. Музика щастя є різна, адже різним є її композитор. Бажаю усім щасливої мелодії життя та енергетичної наповненості щастям!
– Ви багато працюєте. Як відновлюєтеся та звідки черпаєте сили й натхнення? Як любите відпочивати?
– Я люблю свою роботу-покликання, тому вона не втомлює, а часом навпаки – додає енергії. Відновлюю себе в ресурсі природи (люблю слухати море, милуватись зеленою лісовою ковдрою), читанні книг, у дорозі до себе справжньої, в особистісній трансформації, що дає можливість черпання енергії та відновлення сил. Відпочинок люблю активний – саме так відновлюю свої душевні сили.
– І наостанок, про плани на майбутнє. Та про що мріє чарівна та розумна жінка Ірина Сенюта?
– Я не планую, а живу щодня, якщо говорити глобально. Майбутнє – у сьогоденні, адже кожна наступна хвилина після зараз – це і є майбутнє. Плани – річ крихка і ненадійна, тому не витрачаю на це ресурси. Але в мене є чимало професійних мрій – вірю, що зможу втілити їх у життя.
Мрію також, аби в Україні було мирне небо, аби було менше людського болю і страждань, аби поруч зі мною були люди, які живуть у серці, а також мрію про те, аби вогник, що горить у моєму серці, ніколи не згасав!
Розмовляла Ірина Запотічна-Ванчосович
Фото з особистого архіву Ірини Сенюти