Довідка «Акцентів плюс»:
Ірина Плахтій – відома львів’янка, громадська діячка, засновниця ТМ «Співавтор успіху», голова правління Благодійного фонду «Із янголом на плечі», голова Опікунської ради Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, сертифікована коуч глибинних трансформацій, покликання та місії, невербальний коуч, психолог, арттерапевт, авторка танцювально-коучингової програми «Життя, як танець з Іриною Плахтій», керівник «Західноукраїнського центру коучингу та розвитку особистості», амбасадорка жіночого підприємництва WED in Ukraine, голова Комітету соціальної відповідальності бізнесу Жіночої Ділової Палати України.
Здобула три вищі освіти – закінчила Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (лікар-стоматолог), Львівський національний університет імені Івана Франка (магістр психології), а також Львівський університет бізнесу та права.
За свою активну громадську діяльність неодноразово була нагороджена різними грамотами та відзнаками, зокрема, відзнакою Національного рейтингу Топ-100 Жінок України, а також відзнакою Рейтингу 100 Видатних Жінок Львівщини. Цього року за активну громадську, волонтерську та благодійну діяльність була нагороджена пам’ятною медаллю і Грамотою Верховної Ради України.
Заміжня, має чудову дорослу дочку та зятя і внучку, яких дуже любить.
Цю красиву, тендітну жінку з добрими очима та непересічними організаторськими здібностями важко застати на одному місці – вона постійно в русі. Будучи дуже відповідальною та маючи благодійне серденько, крім основної роботи, вона давно займається волонтерством та благодійно допомагає іншим, поєднуючи в собі одразу кілька видів діяльності: лікар, коуч, психолог, голова правління Благодійного фонду «Із янголом на плечі», а також членкиня кількох жіночих організацій. Усе це про Ірину Плахтій – чарівну героїню нашої розповіді, яку напередодні Міжнародного дня волонтера запросив до розмови журнал «АКЦЕНТИ плюс».
Пані Ірино, Ваша діяльність – завжди активна, відповідальна та багатогранна. Яку сферу діяльності вважаєте для себе основною? Яку Ви обрали собі життєву місію?
Для мене головне – бути людиною за будь-яких обставин, у різних проявах цього поняття. Скільки себе пам’ятаю – стільки допомагаю тим, кому важко. Тому у всіх моїх професіях звучить прагнення допомогти людям – саме це вважаю своєю місією у житті.
А ще я давно допомагаю тим, хто бажає віднайти свій справжній, особистий шлях до успіху. Мій професійний стаж коуча – понад 30 років, а це 19 тисяч коуч-годин.
Що Ви вважаєте найбільш цінним у своєму професійному житті?
Моє професійне життя – це моя власна історія та тисячі життєвих історій, якими діляться зі мною жінки й чоловіки, дівчата й хлопці різного віку і статусу, з України та інших країн світу. Вони запрошують мене у найпотаємніші куточки своєї душі – це найцінніше, тому що це про довіру.
Я маю свою авторську методику, де у процесі коучингу я завжди – за кадром. Мої герої – ті, в кого я вірю безумовно та з цією вірою супроводжую їх, йду поруч вдень і вночі, онлайн чи офлайн, упродовж дня, місяця, року, десятків років…
А ще всі, хто до мене звертається по професійну допомогу, потрапляє у яскравий світ невербального коучингу, коучингу ідентичності та глибинних трансформацій, арттерапії та танцювально-рухової терапії. Крім того, я є сертифікованою ведучою дієвих трансформаційних ігор.
Очолюваний Вами Благодійний фонд «Із янголом на плечі» цьогоріч відзначив уже 9 років – за цей час Фонд допоміг дуже багатьом потребуючим. Які сфери діяльності Фонду вважаєте пріоритетними? Які випадки з Вашої практики Вам найбільш запам’яталися?
У нашому фонді є 8 напрямків діяльності. Усі вони є дуже важливі й емоційно – далеко не прості. Судіть самі.
1) допомога онкохворим дітям;
2) допомога дітям дитячого мобільного хоспісу;
3) психоемоційна реабілітація військових після поранення, підтримка наших захисників у ДНПЦКР «Галичина»;
4) благодійна допомога фронту;
5) напрямок «Золотий Донор» та популяризація донорства в Україні, регулярне поповнення Банку донорів крові та тромбоцитів;
6) благодійна допомога пацієнтам Львівської психіатричної лікарні;
7) напрямок «Ми – вільні», що передбачає оздоровлення та реабілітацію військових та цивільних, звільнених із московського полону;
8) допомога дітям з будинків-інтернатів.
Усе це наша щоденна, наполеглива праця, тому випадків є дуже й дуже багато – про це можна дуже довго розповідати. І кожного разу я відчуваю невимовне щастя, коли бачу, що благодійна допомога хворій дитині дарує їй життя. Щастя, аж до сліз радості, відчуваю й тоді, коли бачу радісні емоції людей, які лікуються у психіатричній лікарні й регулярно отримують наші благодійні подарунки.
Ви – дуже працьовита, розумна, успішна жінка. Чим для Вас є успіх? Яким є Ваш персональний рецепт успіху?
Поняття успіху для кожного – своє. Для мене успіх – це відчуття миру в душі та серці. Вважаю, що кожній людині передусім необхідно знайти своє справжнє покликання. Якщо ти знаєш, для чого живеш, завжди знайдуться сили. Я знайшла своє покликання у служінні людям!
Яким Ви бачите майбутнє України? Що, на Вашу думку, потрібно для того, щоб Україна перемогла ворога і стала успішною країною?
Подумки я бачу лише вільну Україну, що невпинно розвивається, розквітає і процвітає! Вірю в нашу перемогу та світле майбутнє для України!
Про що мріє успішна жінка з активною громадською позицією Ірина Плахтій?
Передусім мрію, звісно, про перемогу України над агресором. Мрію, щоб у світі зникли війни, щоб наші діти спокійно жили, без сирен і тривоги! Мрію, щоб Україна стала найпотужнішою державою, у якій найвищою цінністю є людина!
Спитаєтеся, що для того потрібно?! Необхідна національна свідомість, віра і єдність українців та обов’язково любов до рідної землі й нації. А ще Україні необхідна професійна, сильна і добре вмотивована армія. Адже недаремно ще древні римляни мудро підмітили: «Той, хто хоче миру, хай готується до війни; хто хоче перемоги, нехай старанно навчає воїнів».
«А ще, якщо ми хочемо мати громадсько свідоме суспільство, потрібно впроваджувати повагу також і до волонтерів, як це давно є за кордоном, у багатьох країнах світу. Адже волонтери – це рушійна сила, правда і доволі вагомий вклад у нашу перемогу!»
Розмову вела Ірина Запотічна-Ванчосович
Фото з особистого архіву Ірини Плахтій
