Довідка «АКЦЕНТІВ плюс»:
- Любов Максимович – львів’янка, лідерка жіночого громадського руху та голова ГО Центр «Жіночі перспективи», неодноразово балотувалася у депутати різних рівнів органів місцевого самоврядування. Має понад 20 років досвіду просування демократії та участі у прийнятті рішень на національному, регіональному та місцевому рівнях – шляхом впровадження підходу, що ґрунтується на правах людини, та управління – на основі ефективного впровадження програмно-цільового методу в бюджетний процес громади. Була членкинею Консультаційної комісії з питань громадянського суспільства Національного координаційного відділу України при Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції (2001-2005 рр.).
- Нагороджена Грамотою Кабінету Міністрів України за значний вклад у розвиток України. У 2018 році перемогла у щорічній номінації «Лідери змін в країні» Східної та Південно-Східної Європи та увійшла до переліку 12 Творців змін, які працюють задля розширення можливостей жінок в Євразії – цей список щороку визначає Офіс ООН в Європі та Азії. Як керівничка Центру «Жіночі перспективи», Любов Максимович стала однією з 5-и українських жінок-лідерок НУО (неурядових організацій), нагороджених Global Leadership Awards 2022 – цю номінацію визначає американська організація Vital Voices, яка працює у 60 країнах світу.
- Маючи 26-річний досвід управління проєктами та командної роботи, Любов Максимович також є координаторкою коаліції у Львівській області щодо локалізації Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325. «Жінки. Мир. Безпека» – такі коаліції створені у всіх областях України та об’єднують експертів із гендерної політики, правоохоронні органи, органи місцевого самоврядування, виші та громадські жіночі організації.
- Любов Максимович має 4 вищі освіти та володіє 4-ма мовами. Спершу закінчила Національний університет «Львівська політехніка» (спеціальність: Інженерія комп’ютерних систем) та упродовж багатьох років успішно працювала в університеті, займаючись наукою. У 1992 році закінчила програму MBA у Львівському інституті менеджменту та Університеті Вейна. У 1996 році здобула ще й диплом з менеджменту організацій у Київському економічному університеті. 2008 року успішно отримала диплом з соціальної роботи та інновацій в НУ «Києво-Могилянська академія», а у 2011 році вивчала гендерну політику та освіту у Державному інституті сімейної та молодіжної політики. У 2014 році успішно здобула диплом із соціальної роботи у Київському національному університеті.
- Неодноразово проходила стажування в різних країнах, зокрема, чимало разів стажувалася в США і щоразу з набутими знаннями поверталася в Україну. Надихнувшись закордонним досвідом, у 1998 році Любов Максимович створила в Україні та очолила правозахисну організацію – Центр «Жіночі перспективи»,який займається допомогою та захистом жінок, які опинилися в скрутних життєвих обставинах, та забезпеченням рівних прав і обов’язків жінок та чоловіків у всіх сферах життя – сьогодні ця організація визнана і в Україні, і у світі.
- У 2004 році Любов Максимович взяла участь у Міжнародній конференції «Торгівля людьми та домашнє насильство, програма попередження та контролю», організовану Wellesley Centres for Women Wellesley CollegeWesley (Бостон, США) – а у 2022 році, після повномасштабного вторгнення, її керівництво запропонувало надати свою допомогу Центру «Жіночі перспективи».
- Любов Максимович має також 10-річний досвід консультаційної та коучингової діяльності та є українською експерткою з гендерної політики, в якій має більш ніж 25-річний досвід. Понад 20 років – у міжнародних програмах розвитку потенціалу, які фінансувалися USAID, ПРООН, Європейською комісією, ОБСЄ та іншими міжнародними донорами. Має мережу напрацьованих зв’язків і відповідний досвід роботи з проєктами з гендерної проблематики та соціального залучення на рівні місцевого самоврядування, в усіх регіонах України, включаючи Запорізьку, Донецьку та Херсонську області. Є сертифікованою тренеркою з питань гендерної політики Міністерства освіти і науки України.
- А вдома Любов Максимович – любляча мама та бабуся. Має чудового сина та є щасливою бабусею трьох чудових онуків.
Життєве кредо: «Якщо не ми, то хто? Якщо не зараз, то коли?»
Любов Максимович переконана, що українські жінки – не лише потужна рушійна сила позитивних змін у суспільстві, але й основа миробудови.
Ця жінка з перших хвилин спілкування заворожує своєю харизмою, своїм розумом і неймовірною енергійністю, благодійністю та прагненням здійснити, на перший погляд, здавалося б, навіть нездійсненне. І їй це вдається, адже Люба Максимович звикла ламати стереотипи.
Свого часу Люба Максимович, надихнувшись іноземним досвідом під час стажування в США, відмовилася від кар’єри успішного науковця і присвятила своє життя справі допомоги та захисту жінок, які опинилися в скрутних життєвих обставинах. Вона свідомо обрала справою свого життя громадську діяльність та допомогу іншим – і живе цим щодня. Навіть під час свого короткотривалого у січні відпочинку Люба Максимович увесь час думала, як ще можна допомогти жінкам, постраждалим від насилля. Зокрема, де знайти кошти, щоб привезти таких жінок у мальовничі місця за кордоном – хай на короткотерміновий, але такий необхідний цим жінкам, зцілюючий відпочинок.
Мудра, виважена, завжди натхненна та усміхнена Люба Максимович має велике, добре серце та навіть у свої роки продовжує невтомно ламати застарілі стереотипи. Щоб бути максимально мобільною, пані Люба практично щодня перебуває за кермом, адже живе за містом і обожнює свою дачу. А нещодавно вона знову розпочала тричі на тиждень займатися великим тенісом – це дарує їй велике фізичне та емоційне задоволення, а її тренер щоразу відзначає її суттєві успіхи. А все тому, що Люба Максимович звикла не здаватися. Докладаючи зусиль, вона щоразу перемагає будь-які обставини та при цьому ще й надихає своїм прикладом інших жінок.
Нещодавно українки відзначали 140-річчя Українського жіночого руху, тож журнал «АКЦЕНТИ плюс» вирішив запросити до розмови Любов Максимович – голову ГО Центр «Жіночі перспективи», одну з лідерок сучасного українського жіночого руху.
Пані Люба, у час, коли навколо чимало громадських організацій-одноденок, очолюваний Вами Центр «Жіночі перспективи» успішно функціонує вже понад 26 років і всі ці роки активно займається допомогою та захистом жінок, які опинилися в скрутних життєвих обставинах, а також допомагає забезпечувати рівні права жінок та чоловіків у всіх сферах життя. Як Вам це вдається?
У Центрі «Жіночі перспективи» за ці роки склалася чудова, злагоджена команда професіоналів-однодумців – людей зі схожими життєвими цінностями, готовими разом творити добрі справи навіть у непередбачуваних ситуаціях. Починаючи з перших днів повномасштабного вторгнення ворога в Україну, ми разом із працівницями Центру «Жіночі перспективи» створили загалом 7 безкоштовних прихистків для прибулих з окупованих територій жінок і дітей, де людей поселяли, годували та допомагали з психологічною адаптацією, надавали необхідні фахові консультації, зокрема, юридичну допомогу. Звичайно, нас ніхто не вчив працювати в умовах війни, але ми ніколи не зупиняємось у своїй роботі – адаптуємось та створюємо умови для інших, підтримуємо одна одну та досягаємо спільних цілей.
Центр «Жіночі перспективи» – давно відомий своїми добрими справами – не лише допомагає фаховими консультаціями та навчальними програмами, але й часто ще й надає жіночим громадським організаціям грантову підтримку.
А все тому, що ми розуміємо, наскільки важливою є фінансова незалежність громадських організацій – особливо тих, які працюють для постраждалих жінок із дітьми. Тому ми і співпрацюємо з багатьма благодійниками. У 2015-2017 рр. ми адміністрували та успішно реалізувала проєкт ЄК «Українська регіональна платформа громадських ініціатив» розміром 1 млн євро – в результаті якого громадські організації, які до нас звернулися, після пройденого в нас навчання і ретельно проведеного, прозорого конкурсного відбору отримали 128 грантів на суму 500 тис. євро. Таким чином, 82 громадські організації з цілої України на конкурсних засадах здобули нашу грантову, фінансову підтримку та змогли успішно реалізувати важливі ініціативи у своїх громадах. Більшість із цих організацій і зараз працюють у своїх регіонах.
У 2024 році, за підтримки Міжнародної організації праці, Центром «Жіночі перспективи» майже на 200 тисяч євро були підтримані грантами місцеві та релоковані малі підприємства.
Додам, що цю роботу ми продовжуємо і в цьому, 2025 році. Третього лютого ми розпочали новий освітній курс для ветеранів і ветеранок та членів їхніх сімей – у рамках Програми «Відвага до бізнесу: грантова підтримка підприємницької діяльності ветеранів та членів їхніх сімей», яка реалізується спільно з департаментом економічного розвитку Львівської міської ради, Центром підтримки підприємництва та Центром «Жіночі перспективи», за підтримки посольства США і чеської гуманітарної організації «Людина в біді». Цей проєкт розрахований на 150 учасників та учасниць. Відбір їхніх бізнес-програм був дуже чесним: ми настояли на тому, щоб прізвища авторів бізнес-планів були зашифровані. Адже я мала досвід попередніх років, коли претенденти намагалися тиснути на нас. Але їм це не вдалося, бо в мене давно сформовані правильні життєві цінності.
Для мене дуже важливо, щоб, успішно пройшовши навчання, ці ветерани і ветеранки отримали кожен до 300 тисяч гривень грантової підтримки для своїх стартапів. При цьому 30% коштів для цієї програми надає Львівська міська рада, а 70% коштів надає згаданий благодійний фонд із Чехії. Вважаю, для ветеранів – це хороша фінансова підтримка, створена завдяки співпраці влади, різних донорів та громадських організацій. Свою підтримку ми гарантуємо їм і надалі, зокрема, різними фаховими консультаціями експертів, а також плануємо і надалі сприяти їм у фінансовій, грантовій підтримці.
Для мене і нашого Центру «Жіночі перспективи» це дуже важливо – надавати підприємцям саме комплексну підтримку. Адже свого часу я була у післявоєнній Боснії і розуміла та вивчала помилки їх влади, коли після війни ветеранам була надана допомога лише фінансова, але не було програм соціально-економічної адаптації. Ми не маємо права повторювати чужі помилки!
Розумію, що нашим ветеранам і ветеранкам, які повертаються з війни, дуже необхідна соціалізація у суспільстві. Тому Центр «Жіночі перспективи» разом із Львівською міською радою активно працює і в цьому напрямку. Плануємо створення потужної мережі нетворкінгу, щоб ветерани і ветеранки, повертаючись з війни, не залишалися сам на сам зі своїми проблемами.
Люди мають бачити своїх сучасних Героїв, знати про них та чути про їхні потреби і обов’язково мають поважати їх!
Свого часу Центр «Жіночі перспективи» став першою у Львові організацією, яка почала впроваджувати заходи проти гендерно зумовленого насильства.
Пригадую, як у 1998 році ми першими стикнулися з цією проблемою, коли українські жінки виїздили за кордон і подекуди ставали об’єктом торгівлі у секс-індустрії чи на ринку праці – це складна тема, але вже тоді було зрозумілим, що вкрай необхідним є прийняття відповідних законів.
Втім, ще більш табуйованою виявилася тема насильства в сім’ї, адже родина – це часто закрита сфера, коли досі існує хибний стереотип, що «не можна виносити сміття з хати». Але насильство в сім’ї – це не сміття, це серйозне правопорушення, за яке державою передбачено покарання. Центр «Жіночі перспективи» з 1998 року надає постраждалим жінкам необхідний психологічний та юридичний супровід – і ці проблеми поступово почали вирішуватися. А у 1999 році Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок – відтоді щороку 25 листопада в Україні відбувається міжнародна акція «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства», метою якої є привернення уваги до цієї теми та заклик долати будь-які форми гендерно зумовленого насильства.
Важливим, потужним документом, який захищає українців, зокрема, тих, які в час війни є розкидані по всьому світу, стала чинна для України з 1 листопада 2022 року Стамбульська конвенція, до процесу ратифікації якої причетні і численні жіночі організації в Україні, зокрема і наша організація. Усі ми дуже ретельно і послідовно працювали у цьому питанні. Насправді Стамбульська конвенція – це дуже важливий міжнародний документ, бо коли українці потерпають від насилля в іншій країні і їх не може захистити українське законодавство – їх захищає Стамбульська конвенція.
Центр «Жіночі перспективи» продовжує активно працювати над впровадженням гендерної рівності через просвітницьку діяльність та підтримку жінок, їх участь у суспільному житті та адвокацію гендерно чутливих політик.
Як у час війни сприймаються ініціативи громадського сектору?
У час повномасштабної війни ми ще більш активно та результативно працюємо у напрямку захисту жінок від насилля. І наші зусилля були відзначені на високому рівні. Зокрема, у червні 2024 року президент і генеральний директор Фонду реагування на кризи Vital Voices Аліз Нельсон приїхала в Україну разом із членами нашої команди реагування на кризи: Алланом Фрідманом і Даліном Неаном, щоб зустрітися з жінками-лідерками некомерційних НУО (неурядових організацій), які Фонд Vital Voices підтримував з початку російського вторгнення. Команда відвідала громадські притулки для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та людей з особливими потребами, якими керують жінки нашої мережі, в тому числі відвідала заклад, яким я керую, та наш Центр «Жіночі перспективи» у Львові. А перебуваючи в Києві, команда Vital Voices, до якої вхожу і я, зустрілася з жінками-міністрами українського уряду, зокрема, з Оленою Кондратюк, віцеспікером Верховної Ради України та Катериною Левченко, Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики в Україні. Це ще одне підтвердження того, що ініціативи громадського сектору є вчасно почуті та успішно сприяють позитивним змінам.
Які плани на 2025 рік має очолюваний Вами Центр «Жіночі перспективи»?
Центр «Жіночі перспективи», як завжди, має чимало планів і на нинішній 2025 рік щодо допомоги постраждалим. Деякі плани вже впроваджуємо. Зокрема, намагаємося ще більш допомогти жінкам, які постраждали від російської агресії. Адже, крім навчання і надання їм консультацій та грантової підтримки для створення ними малих бізнесів, розуміємо, що ці жінки потребують ще й психологічного зцілення. Тому хочемо цього року провести для таких жінок ще й ретрити у мальовничих місцях, можливо, за кордоном – для цього проєкту зараз шукаємо благодійників.
Адже після таких поїздок відчувається чудове перезавантаження, з’являються нові сили і починаєш більше цінувати та любити себе і своє життя. Щоб бути ресурсними для інших, спершу потрібно полюбити себе і зайнятися собою!
Ви – така завжди енергійна. Звідки черпаєте натхнення?
Моя порада всім – любіть свій вік та користуйтеся всіма його перевагами! І не розповідайте собі історій про те, що у вашому віці це «вже пізно» або «ще рано». Нещодавно, після дуже тривалої паузи, попри біль у коліні, я знову почала грати у великий теніс: тричі щотижня ходжу разом з іншими жінками на ці заняття і отримую колосальне задоволення. Планую і надалі займатися великим тенісом, адже, за словами тренера, мені це непогано вдається. Наш тренер, який свого часу виховав чемпіонів, вміє і пожартувати, і підбадьорити, і водночас навчає добре грати у великий теніс – на заняттях панує активна та приємна, дружня та водночас змагальна атмосфера. Ці заняття заряджають кожну з нас адреналіном для здобуття власних перемог, а також такими нині необхідними для всіх нас ендорфінами – гормонами задоволення.
Головне – розуміти, коли наші зусилля можуть змінити ситуацію на краще, а коли варто зайнятися іншими, не менш важливими справами.
Якими досягненнями очолюваного Вами Центру «Жіночі перспективи» Ви особливо пишаєтеся?
Підсумовуючи досягнення зусиль Центру «Жіночі перспективи» в напрямку встановлення гендерної рівності, хочу зазначити, що за ці роки передусім досягнуто значного підвищення видимості жінок та їх залученість до прийняття рішень на різних рівнях. Також хочу відзначити нашу успішну координацію зусиль щодо інформування та відповіді на гендерно зумовлене насильство. Активно здійснюється також мережування та підтримка різних жіночих ініціатив і обʼєднань, особливо на локальних рівнях; відбувається навчання, зокрема, для освітян та освітянок щодо Стратегії гендерної рівності в освіті. З року в рік ми також продовжуємо координацію зусиль із партнерськими та донорськими організаціями для ефективної відповіді на виклики нерівності та насильства.
Вас та очолюваний Вами Центр «Жіночі перспективи» знають і в Україні, і у світі. Навіть закордонні ЗМІ Вас запрошують дати інтерв’ю. Як вважаєте, в чому секрет успіху Вашої діяльності?
Справді, мені нещодавно телефонувала кореспондентка BBC News – їх цікавить розвиток жіночого руху в Україні та моє бачення щодо надання грантів Україні. Адже Центр «Жіночі перспективи» співпрацює з різними міжнародними організаціями, зокрема з організацією ООН Жінки в Україні.
Цьогоріч 12-13 лютого у Львові відбулася важлива консультативна зустріч між представниками ООН в Україні та жіночими громадськими організаціями. Говорили про ситуацію в Західному регіоні України та виклики, які постали перед українками під час війни, соціальний захист жінок та доступ до якісних послуг, економічні можливості для жінок, а також про жіноче лідерство та роль жінок у відновленні України. А на 9 березня мене запросили у Нью-Йорк, де я візьму участь у 69 сесії Комісії зі становища жінок (КСЖ), яка буде відбуватися в ООН. Хочу здобути новий, такий важливий для нас усіх досвід та поділитися з іншими своїм успішним досвідом. Візьму участь у важливих міжнародних зустрічах, де матиму змогу поділитися власними практичними напрацюваннями.
Адже за 26 років своєї активної діяльності Центр «Жіночі перспективи» ставтією інноваційною структурою, з якою мережуються інші організації. Вважаю, що головний секрет нашого успіху – у нашій згуртованості, професійній компетенції та відданості команди, а також у нашому спільному бажанні творити добро.
Потрібно любити те, чим займаєшся: вірити у справу, якій присвячуєш життя. Люблю свою роботу, живу цим і щоразу радію, коли бачу результат і щасливі очі!
Будучи експерткою з розвитку бізнесу та залучення фінансування, Ви маєте колосальний, багаторічний досвід, зокрема, закордонний.
Це справді так. При цьому я завжди удосконалюю свої знання в царині своєї діяльності та з радістю переймаю успішний, зокрема, іноземний досвід. Восени минулого, 2024 року у складі делегації я відвідала Конго та ознайомилася з успішною роботою та дивовижними досягненнями Фонду доктора Деніса Муквеге. Ставши лауреатом Нобелівської премії, у 2018 році він заснував свій Благодійний фонд доктора Деніса Муквеге, який відтоді працює по всьому світу та підтримує жінок, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з військовими конфліктами. У Конго ми на власні очі побачили, як успішно працює холістична модель реінтеграції жінок. В рамках діяльності цього Фонду розроблені ряд послуг соціальної адаптації та реінтеграції постраждалих.
Зокрема, мене приємно вразило створене ним місцеве підприємство, де мають змогу працювати постраждалі від насилля жінки. Дане підприємство отримало японські інвестиції і в перспективі там буде працевлаштовано понад 500 працівників. Робота Фонду доктора Деніса Муквеге приємно вражає і стала для нас взірцем для поширення, як чудова модель холістичної (цілісної) допомоги.
Чи ділитеся Ви своїми знаннями з іншими?
Звісно, я завжди ділюся своїм досвідом і знаннями з іншими. Адже накопичених знань уже давно маю вдосталь. Втім, все одно періодично продовжую удосконалювати свої знання. Ось і зараз я розпочала навчання у Міжнародній школі коучингу. Адже активно практикую коучингові сесії та планую і надалі їх проводити. Тож запрошую всіх бажаючих скористатися цією можливістю та зустрітися зі мною, як з коучем. Цей метод дійсно працює і за ним майбутнє!
І наостанок. Що Ви порадили б українським жінкам?
Цінуймо кожну мить життя! Переконана і не втомлююся повторювати, що жінки, зокрема, українські жінки – це не лише рушійна сила змін, але й основа миробудови. Але для цього жінка передусім має знати свої права і відчувати підтримку суспільства та держави, а також сучасна жінка має прагнути здобути освіту та працевлаштуватися, щоб бути економічно незалежною. Це важливо!
Жіноче лідерство допомагає розкрити потенціал та особисте зростання кожної жінки. Зусилля жінок у розвитку і відновленні громад та впровадженні інноваційних рішень є незамінними!
І ми всі, зокрема Центр «Жіночі перспективи»,маємо продовжувати створювати для жінок ці можливості, щоб кожна жінка могла розвиватися і впливати на розвиток свого середовища, своєї країни!
Розмовляла Ірина Запотічна-Ванчосович
Фото: з особистого архіву Люби Максимович