Ігор Кузьмак: «Львову необхідна нова якість управління!»
Довідка «АКЦЕНТІВ плюс»:
Ігор Кузьмак – лідер громадської організації «Форум Львів і майбутнє», керівник робочої групи «Перспектива», відомий архітектор, художник, інженер, управлінець. Здобув дві вищі освіти у Львівських університетах – архітектурну та землевпорядну. Пройшов навчання в Українській академії державного управління при Президентові України. Є членом правління Національної Спілки архітекторів України та член Спілки архітекторів Львівської області. За час роботи керівником Львівського міського управління земельних ресурсів (Держкомзем України) був відзначений нагородою «Почесний землевпорядник України». У 2002 році, будучи членом Урядової делегації в Канаді, працював над розробкою Закону України «Про реєстрацію прав нерухомого майна в Україні», а також працював над численними іншими нормативними актами. З 2006 року – співзасновник та директор архітектурної компанії «Укрдизайнгруп». Безпосередньо здійснював управління таких архітектурних проектів, як стадіон «Арена Львів», студентське містечко УКУ, реконструкція площі Святого Юра зі встановленням пам’ятника Митрополитові Андрею Шептицькому, реконструкція парку імені Папи Римського Івана Павла ІІ, реконструкція парку «Високий Замок» з будівництвом канатної дороги, проект сучасного пологового будинку на вулиці Мазепи, храми, монастирі, житлові квартали, садочок.
Нагороджений: «Золотим Хрестом» Центру Військового Капеланства Курії Львівської Архієпархії УГКЦ та «Орденом Святого Великомученика Юрія Побідоносця» І ступеня УГКЦ. У вільний від роботи час займається живописом (персональні виставки у галереях України, Ватикану, Греції, Хорватії). Одружений, виховує доньку.
Цей чоловік з активною життєвою позицією та неабияким новаторським баченням привертає увагу передусім своїм широким кругозором, великим досвідом та баченням цілісного, модернового розвитку Львова. Маючи за плечима відповідну освіту та колосальний досвід, як професійний, так і управлінський, цей чоловік вміє згуртувати команду та об’єднати зусилля задля створення модернового Львова. Адже він є не лише фахівцем, але й патріотом Львова, а як митець, цей чоловік ще й дуже відчуває душу Львова та розуміє важливість її збереження. То ж сьогодні розмова з громадським діячем, знаним архітектором та інженером, досвідченим управлінцем Ігорем Кузьмаком про те, що найбільш хвилює його та інших членів громадської організації «Форум Львів і майбутнє», лідером якої є пан Ігор.
Моя життєва концепція: «Творити гармонію краси та добра. Але завжди починати та питати з себе»
– Пане Ігорю, Ви – творча людина, архітектор, художник, інженер – часто бачите те, що не завжди помітно іншим. Що для Вас є головним у житті?
– Для мене завжди головним є починати з себе! Я усього в житті добивався важкою працею. У мене – непростий, але багатий життєвий і професійний досвід як інженера-архітектора, так і управлінця. Як і у всіх, деколи життя мені посміхається. А сил і натхнення після робочого дня дарує мені саме творчість, робота у моїй художній майстерні. Колись я малював різні монументальні картини. Але тепер я часто у вихідні виїжджаю на природу і намагаюся малювати саме природу, бо то є краще, що Бог створив на цій землі. А ще я люблю малювати квіти – кожна квітка асоціюється мені з красою жінки. Мене підтримує моя сім’я – мій надійний тил – заради них я працюю і намагаюся своєю працею покращити мій рідний Львів. Пригадую, коли приходив втомленим з роботи, моя донечка бігла до мене і обнімала мене своїми рученятами, і одразу у мене ніби росли крила і знаходилися нові сили. Тепер, накопивши колосальний досвід, я хочу бачити мій рідний Львів модерним, екологічним, комфортним для мешканців, а не лише для туристів.
– Як лідер громадської організації «Форум Львів і майбутнє», якою Ви бачите концепцію подальшого розвитку Львова?
– Ми у своїй громадській організації «Форум Львів і майбутнє» чимало часу (майже 9 місяців) приділили тому, щоб зрозуміти, що саме в першу чергу потрібно змінювати у Львові, щоб наше місто стало справді європейським та комфортним для його мешканців. Назву «Форум Львів і майбутнє» ми недаремно обрали назвою своєї громадської організації – адже нас хвилює саме майбутнє нашого рідного міста. У цій назві закладена концепція розвитку міста: Львів з його історією, культурою, традиціями і його майбутнє, яке нас турбує, задля якого Львів потребує модерну.
Наше місто у всі часи розвивалося, як живий динамічний організм, було модерновим. Львів завжди був попереду інших міст – так було і в XV столітті, і в XVI та XVII століттях, аж до ХХ століття. Коли в Європі ще їздили бричками, у Львові вже курсував трамвай. Коли в Європі ходили з факелами, у Львові вже світили гасові лампи. Свого часу Банах, Полюй робили у Львові фантастичні на той час речі, які згодом вплинули на розвиток цілої Європи і світу. Саме Львів у всі часи давав іншим містам приклад позитивного розвитку. Ми переконані, що Львів і сьогодні, якщо докласти зусиль, здатен бути попереду інших міст. Створена разом з однодумцями наша громадська організація «Форум Львів і майбутнє» покликана стати платформою для визначення векторів та стрижнів розвитку, для модерну та втілення позитивних змін у рідному Львові.
– Яким саме Ви бачите Львів майбутнього?
– Коли говоримо, яким має бути Львів модерний у ХХІ столітті, то потрібно починати передусім з того, чого бракувало Львову у ХХ столітті. Львів нині потребує втілення нових енергетичних систем, розвитку нанотехнологій, покращення інфраструктури. Втім, Львів нинішній потребує передусім негайної модернізації багатьох систем життєдіяльності міста, бо на першому місці має стояти екологія – це першочергові завдання для нашого міста. Якщо переглянути дослідження екологів, то у порівнянні з європейським Краковом (який має більшу площу і приблизно таку ж кількість населення), у Львові інколи у 2,7 разів вища забрудненість щодо шкідливих викидів у повітря. Також Львів не відповідає європейським стандартам щодо стану парків та їх благоустрою. Забрудненою є у Львові і вода, яка поступає мешканцям Львова по водогонах.
І це попри те, що Львів давно вже став глобальним містом у світовому розумінні. Втім, у багатьох питаннях ми далі «пасемо задніх», попри те, що конкуренція у світі зростає. Тому ми маємо створити у Львові конкурентні умови праці, проживання, відпочинку та екології. Сьогодні у світі, зокрема, і у Львові, уже потрібно менше робочих місць на заводах і фабриках – впровадження автоматизації та штучного інтелекту незабаром кардинально змінить потребу у таких робочих місцях. Уже нині чимало робіт виконується віддалено і не в офісах – це потреба часу, адже завдяки інтернету та нанотехнологіям люди зараз зв’язані з цілим світом. Світ зараз потребує більше інтелекту, а тому потребує інших підходів і щодо праці, і щодо харчування, і щодо екології. І наше місто Львів не є виключенням. Тому потрібно створювати нові умови праці згідно потреб часу – саме тому на місці колишніх заводів будують тепер офіси, де буде використовуватися інтелектуальна праця. Окрім цього, там будуть менші потреби води, енергоресурсів, менше будуть використовуватися брудні та трудо- і енергозатратні технології.
– Львову потрібен новий Генеральний план розвитку?
– Мав нещодавно розмову з архітекторами та урбаністами, які переконані, що пора створювати новий Генеральний план розвитку міста, згідно якого місто буде розвиватися. Адже Львову нині бракує транспортних розв’язок, бракує інфраструктури, необхідні нові інженерні рішення. Але я проти марнотратства, оскільки вважаю, що перед створенням нового Генерального плану спершу потрібно зробити перепис населення, бо Україна майже 20 років вже не здійснювала перепису населення. Зокрема, нам спершу потрібно знати, яка кількість людей реально проживає у Львові, який склад цього населення (які вікові групи переважають та який їх соціальний стан) – лише тоді ми зрозуміємо, які реальні потреби має місто. Лише маючи дані перепису, який нам обіцяють зробити наприкінці 2020 року, ми зможемо розробити новий Генеральний план, який буде відповідати реальним потребам.
Кожне місто – це не лише стіни, будівлі, а передусім люди, які проживають в цьому місті і творять його. Кожне місто має функціонувати заради людей, які в ньому проживають, – це і кращі дороги, і краща екологія, комфорт та забезпечення необхідною інфраструктурою, але при цьому має бути збережена душа міста.
– Усі ми бачимо, як Львів забудовується швидкими темпами. Генерального плану Львова часто влада не дотримується, порушує його. А Львів в той час щодня захлинається в корках.
– Питання не в забудовниках, а в питаннях управління місцевої влади. Львову потрібна нова якість управління. Адже коли ми говоримо про Львів модерний, розуміємо, що Львову потрібен не лише новий Генеральний план, але й потрібні нова концепція розвитку та нова якість управління! Розвиток Львова залежить передусім від управлінських рішень міської ради. Я ніколи не був прихильником рад, бо зі свого досвіду знаю, що відповідальність рад завжди є розмита, оскільки це колегіальний орган – там практично ніхто не несе персональної відповідальності за прийняте рішення та його наслідки. Тож оскільки ці люди вирішують долю міста, маємо розуміти, хто ці люди, ким вони делеговані, якою є їх професійна компетенція. Усі кричать, що потрібно міняти чиновників, боротися з корупцією, але ніхто не хоче міняти саму систему. Тому питання швидше в тому, як працює ця система та які рішення ця рада ухвалює і наскільки контролюється виконання тих рішень. Часто чути, що депутати проголосували і виділили кошти на певний проект, але чиновники ці кошти використали не зовсім за призначенням. Тобто, якщо гроші виділяються, але немає контролю над їх використанням, то це і є перша ознака неправильності функціонування системи. Окрім того, якщо рада голосує і приймає рішення змінити Генеральний план, тобто приймає рішення, які дозволяють забудовувати площі безсистемно і ніхто за це не несе персональної відповідальності, то про що ще можна говорити?.. Коли згідно прийнятих радою рішень бездумно забудовуються дороги, заїзди, а також забудовуються громадські простори, які згідно плану міста мали бути зарезервовані для громади. І тут вже не чиновники винні, а депутати, які прийняли неправильне рішення. Допускаю, що можливо депутатам бракувало відповідних знань, але вони мають мати відповідну компетенцію та відповідати за свої неправильні рішення.
– На Вашу думку, яка основна проблема негараздів з розвитком інфраструктури Львова?
– Основні проблеми міста я бачу саме у недотриманні вимог існуючого Генерального плану. Ті транспортні розв’язки, які мали бути збудовані ще у 70-их роках, досі не збудовані. За таких умов і при постійному збільшенні кількості автомобілів у місті, жоден ремонт доріг не допоможе. Потрібні розумні управлінські рішення. Окрім того, потрібно врахувати, що ми з вами живемо у старовинному місті з радіальною системою планування, з вузькими вуличками, які не були заплановані для потоку машин. Ми живемо у місті, яке взяло під свою охорону ЮНЕСКО – і з цим також потрібно рахуватися. Автомобілям, що масово паркуються у центрі Львова, важко пересуватися вузькими вуличками. Також численні на вулицях автомобілі продукують шкідливі викиди – з цим також потрібно щось робити. Щоб зменшити потік автомобілів, потрібно впроваджувати ефективний та комфортний громадський транспорт. І коли ми говоримо про модерновий Львів, починати потрібно саме з екології та комфорту для мешканців міста.
– Які ще питання, окрім необхідності прийняття правильних управлінських рішень, покращення екології та модернізації інфраструктури, Ви вважаєте також важливими для Львова?
– Наступним питанням після екології та транспорту, не менш важливим є питання води – якої якості воду ми, мешканці міста, споживаємо, у яких об’ємах і чи раціонально її використовуємо? На сьогоднішній день маємо 6 водозаборів, які поставляють воду для Львова. Окрім того, що ця вода поступає забруднена (очисні споруди були побудовані ще 1947 року), ще й значна частина тієї води (майже третина її) втрачається по дорозі до Львова. Чому це так відбувається і чому ми маємо платити за це згідно своїх платіжок, які нам надсилають? А чи не пора нам впровадити альтернативні способи отримання води, скажімо, хоча б для технічних потреб. Адже навіть для технічних потреб ми використовуємо дорогу воду з водогонів. Тож питання водопостачання є дуже об’ємним – тут також потрібна як термінова модернізація, так і розумні управлінські рішення!
– Вода, її наявність та її якість – це важливі питання для кожної людини.
– Якість води залежить не лише від того, звідки саме здійснюють забір води, але й від стану магістральних водогонів. Вони у нас мають дуже велику протяжність, оскільки вода у Львів постачається здалеку. Але у час, коли у всьому світі спостерігається дефіцит води, у львівських водогонах у процесі постачання спостерігаються надто великі втрати води. Передусім це відбувається через пошкодження поверхневі чи підземні. Допускаю також, що можуть бути і несанкціоновані врізки у водогін. Адже майже третина заявленої води згідно наявної документації не доходить до наших осель.
Наша громадська організація «Форум Львів і майбутнє» зараз якраз розробляє нову, нетрадиційну систему постачання води у Львів, яка базується на природних особливостях Львова. Якщо взяти статистику погоди, то у Львові щороку лише близько 60 днів є повністю сонячними. Решта днів – дощові, хмарні. Тобто у нас над головами майже цілий рік висить чиста, очищена природою вода – її не потрібно за сотні кілометрів доставляти, потрібно лише вміти її зібрати і поверхнево очистити. На початках таку воду можна почати використовувати як технічну: для виробничих потреб (для мийок, для поливання газонів тощо), або, скажімо, для функціонування фонтанів. Від цього Львів лише виграє, оскільки нині майже половина отриманої водогонами води у Львові йде на технічні потреби. І це, нагадаю, тоді, коли чиста вода з кожним роком у всьому світі стає рідкісним, стратегічним ресурсом. Зараз це питання альтернативного збору води ми відпрацьовуємо з двома робочими групами – бельгійською та італійською.
– Як фахівець, що Ви можете сказати щодо затоплень вулиць Львова під час дощових злив?
– Так, це ще одне важливе питання. Як показала практика, у часи злив у Львові починаються затоплення: від уже звичних підтоплень підвалів та руйнівного поширення сирості поверхами будівель – до катастрофічних затоплень вулиці Сахарова, району Привокзальної, Чорновола та інших вулиць під час дощових злив. Пригадаймо, раніше у Львові були численні стави, які і регулювали цю проблему. Такі стави наповнюються водою до години часу – їх варто відновити, адже вони недаремно були створені та справно функціонували у Львові ще з ХVІІ століття. Як інженер, я стверджую, що на відновлення всіх ставів у Львові потрібно лише кілька років: один рік – для розробки документації, ще рік – для будівництва. Чому раніше влада цього не робила – я не розумію!
Принагідно хочу сказати, що той клаптик Сахарова-Коперника, який постійно затоплює, вимагає не лише модернізації стічних труб, але й модернізації самої транспортної розв’язки, яка на даний час є дуже аварійною.
А ще мене, як інженера, дивує, чому після нещодавнього ремонту вулиці Городоцької почало раптом затоплювати ще й цю вулицю. Щоб ви розуміли, вулиця Городоцька лежить на межі вододілу – з однієї сторони підземні води течуть у Балтійське море, з іншої її сторони – у Чорне море. Тож причиною нинішнього затоплення вулиці Городоцької слугує чиясь інженерна недолугість. Але усі ці сумні питання – також до діючої влади!
Ми маємо створити комфортні для мешканців Львова умови життя також для того, щоб стримати ті інтелектуальні потоки, які нині вимиваються зі Львова.
– Яким є Ваше бачення енергозабезпечення Львова?
– Сучасний Львів має великий потенціал щодо створення альтернативних джерел енергії, створення яких здешевить наші комунальні витрати, дасть поштовх розвитку екологічного електротранспорту, покращить екологію.
– З Вашого дозволу, хочеться знову повернутися до питання транспорту у Львові – це те, від чого ми також щодня потерпаємо…
– Сьогодні уже практично всі зрозуміли, що Львів без впровадження комфортного альтернативного виду транспорту, образно кажучи, далеко не заїде. Але і говорити про метро у Львові є вкрай нерозумно. Люди, будуючи плани щодо метро у Львові, не розуміють, на які небезпеки і навіть можливу погибель прирікають місто. Мабуть, дехто забув те, чим скінчилися у 80-их роботи під час першого проколу станції метро у районі вулиці Коперника, за Палацом Потоцьких. Чи то погано був зроблений проєкт, чи недостатньо була досліджена геологія, але в процесі були пробиті водяні горизонти і вода почала з різних боків заповнювати пустоти під містом, що призвело до просідання міста у різних місцях. Щоб уникнути техногенної катастрофи, довелося заливати в ті пустоти неймовірно велику кількість рідкого скла, бетону – цей процес осідання було дуже важко зупинити. Але цим методом ми лише зацементували той отвір, який був зроблений, а як з часом цей залитий бетон себе поведе – невідомо. Як інженер, я розумію, що в наш час практично все можна зробити, але якою буде ціна питання? Щоб збудувати у Львові метро, враховуючи складну геологію міста, потрібні неймовірно великі кошти. Добре, якщо вдасться збудувати метро у Львові за державний кошт (а це малоймовірно, адже державний бюджет України переживає зараз нелегкі часи), а збудувати метро у Львові за кошти місцевого бюджету є точно неможливим. Окрім того, світова статистика свідчить, що для утримування метро та нормального його функціонування також потрібні значні кошти – для цього потрібне населення міста не менше 1,5 мільйона мешканців, бо бюджет міста не зможе сам утримувати метро. Отже, висновок один – метро у Львові будувати не варто!
– Тоді який альтернативний вид транспорту для Львова Ви пропонуєте?
– Поглянемо на світ глобально. Так, для великих міст з населенням у кілька мільйонів (а в деяких азіатських містах населення сягає навіть кількох десятків мільйонів) кращого альтернативного транспорту, як метро, світ ще не придумав. Але поглянемо на Європу, зокрема, на Німеччину, а також на деякі міста США – там все популярнішим стає легкий повітряний транспорт, зокрема повітряний на опорах – тобто канатні дороги. Перевагою канатних доріг є відносна дешевизна їх спорудження, легкість проектування при нескладній геології і, головне, таким видом транспорту можна швидко покрити все місто, ще й здійснювати перевезення з високою пропускною здатністю. Якщо порівнювати з метро, то для метро навіть при проектуванні діють певні обмеження – можливі перепади лінії руху мають бути не більше 11 градусів. Ще однією важливою перевагою канатних доріг є те, що підвісний транспорт не залежить від аварійності на наших дорогах та наявності світлофорів, а регулярність цього руху ще краща, аніж в електротранспорті. Також, якщо порівнювати з електротранспортом, то для електротранспорту потрібно будувати АТП, а для канатної дороги потрібні лише бокси для зберігання вагончиків, які виїздять на лінії по мірі потреби. Думаю, цей вид транспорту буде мати у Львові найкращі перспективи тому, що наше місто знаходиться на пагорбах, має унікальну улоговину, і канатні дороги ніщо не обмежує. Першу спробу такої канатної дороги у Львові ми зараз робимо на горі Високий Замок. А після цього зможемо з’єднати її канатною дорогою з північною частиною міста – вулицею Богдана Хмельницького. Завдяки цьому мешканці двох мікрорайонів зможуть швидко добратися в центр міста, оскільки зараз північна частина нашого міста відрізана залізною дорогою і є лише три заїзди в місто з цього району, яких явно недостатньо.
– А якої думки Ви про гіперлупи?
– Гіперлупи – це швидкісний, інноваційний вид транспорту, але у Львові вони – недоцільні. Для гіперлупів потрібні великі без зупинки відстані. Скажімо, гіперлуп можна було би збудувати між Львовом і Трускавцем, чи Львовом та Івано-Франківськом – при швидкості 300-400 км/годину ці відстані можна справді гіперлупом без зупинок швидко здолати.
Маємо зрозуміти, що місто, яке є енергозалежним, не має майбутнього. Щоб бути конкурентноздатними, маємо створювати та впроваджувати альтернативні джерела енергії. Це вимога часу!
Про таку широку та вкрай необхідну модернізацію Львова до сьогоднішнього часу, на жаль, ніхто раніше ніколи не говорив, окрім нашої громадської організації «Форум Львів і майбутнє». І ми це розуміємо – для цього потрібні відповідні знання та відповідні інженерні кадри, а ми це маємо. Саме тому упродовж вже 9-и місяців у нас працює декілька робочих груп, пов’язаних з водою, енергетикою, екологією, альтернативним транспортом. Ми розуміємо, бачимо і знаємо, за рахунок яких ресурсів це все можна робити у Львові. Зараз, завдяки Закону про децентралізацію, на місцях залишаються великі кошти – ними потрібно навчитися мудро розпоряджатися. Також маємо навчитися заробляти кошти, а зекономлені після впровадження модернізації кошти потрібно скеровувати на покращення екології та конкурентоздатності Львова.
Мешканці Львова мають почути нас та зрозуміти, що Львову давно потрібна фундаментальна модернізація усіх важливих ланок міської господарки, що дасть можливість зменшити комунальні витрати, вільно пересуватися містом, мати чисту воду та екологію. Львів має шанс також стати незалежним від монополістів в енергетичному плані – у нас цей потенціал є!
А ті депутати, які прийдуть після виборів у міську раду, мають зрозуміти, що прибирання та проведення необхідних поточних ремонтів у місті ніхто не відміняв, але потрібно мислити глобально і мати мудру стратегію розвитку міста. Основна місія новообраних депутатів – дати Львову шанс на майбутнє і почати вже над цим працювати!
Якщо ми не почнемо модернізувати господарку Львова, то будемо далі годинами стояти у корках, пити брудну воду, дихати загазованим повітрям, хворіти, платити великі кошти за комірне. Модернізувати місто Львів потрібно було вже давно, не фестивалити раз за разом, а розпочинати модернізацію господарки. Бо нині кожен із 18-и пунктів Генерального плану Львова несе певні небезпеки, а тому потребує негайного вирішення.
Фотограф може побачити результат своєї роботи практично одразу; художник може побачити свою картину за день чи за місяць; архітектор побачить запроектовану ним будівлю, коли її збудують; архітектори-урбаністи можуть за своє життя так і не побачити своє ідеальне місто – така правда життя.
Я хочу побачити Львів успішним та конкурентним. Я маю в голові план ідеального Львова, красивого, незалежного, самодостатнього, екологічно чистого. І для цього я зроблю все!
Я хочу змінити Львів на краще і надати цьому процесу прискорення.
Місто Львів має гармонійно розвиватися, бути не лише туристично привабливим, але й екологічним та конкурентноздатним! Для цього потрібно вже засукати рукава і почати заміняти старі системи на нові, а для цього потрібна нова якість управління та професійні кадри! Це все – в наших руках!
Розмовляла Ірина Запотічна-Ванчосович
Фото – з особистого архіву.