Довідка «АКЦЕНТІВ плюс»:
Андрій Баховський – керівник Благодійного фонду «Опіка Майбутнього» та директор будівельної компанії. Свого часу закінчив приватний ліцей імені Климентія Шептицького та Львівську Духовну Семінарію, тобто християнські цінності завжди були та є дуже важливими для цього чоловіка. Одружений, є батьком трьох чудових дітей.
Олена Баховська – дружина Андрія Баховського та мати трьох чудових дітей. За фахом – масажист та реабілітолог, а за покликанням душі – також благодійниця.
Життєве кредо Андрія та Олени Баховських співпадає зі слоганом організованого ними та очолюваного Андрієм Баховським Благодійного фонду «Опіка Майбутнього»: «Разом творити добро – легко!».
Шанування християнських цінностей притаманне багатьом українцям. Тож мова нині передусім про любов до ближнього, благодійність та милосердя до потребуючих – адже саме ці речі здатні врятувати багатьох у час війни та й загалом, мабуть, здатні врятувати весь цей сумбурний світ, в якому нині так багато зла, кровопролиття і смертей… Звичайно, це можливо лише при умові, що більшість людей світу таки перейдуть на світлу сторону буття.
Тож поговоримо сьогодні про милосердя та благодійність з Андрієм Баховським – директором Благодійного фонду «Опіка Майбутнього», що був створений ним та його дружиною Оленою. Це чудове, багатодітне подружжя львів’ян – завжди усміхнений та дієвий чоловік Андрій Баховський та його доброзичлива і не менш відповідальна та працьовита дружина Олена Баховська – уже багато років приємно вражають своєю енергійністю та працьовитістю, а також своєю відданою упродовж багатьох років благодійною діяльністю.
Пане Андрію, чим для Вас є Ваша робота? Чому Ви обрали саме цю діяльність справою свого життя?
Щасливі ті, у кого хобі є роботою. Я завжди був за творчість, у розумінні «творити щось нове і добре». Саме тому свого часу своєю роботою обрав сферу будівництва. Адже будівництво – це створення чогось нового і довговічного, а також це можливість долучитися до чогось великого та потрібного. Прикро, що в час війни питання розвитку бізнесу стало менш актуальним. Тому зараз більше моєї енергії йде на справу для душі – на створений нами раніше Благодійний фонд «Опіка Майбутнього». Цей Фонд також для мене давно є серйозною справою і на довгі роки!
Створеному Вами Благодійному фонду «Опіка Майбутнього» цього року виповнилося 8 років. Що саме спонукало Вас створити власний Благодійний фонд та яким є пріоритетний напрямок його діяльності?
Ми з дружиною – християни, а тому завжди мали внутрішню потребу здійснювати різні благодійні справи.
А ще так склалося, що моїй дружині Олені добре відомо про життя у дитячих будинках та інтернатах. Відтак, її внутрішня потреба хоч щось змінити на краще для цих дітей переконала мене, а з часом ще й велику групу волонтерів, об’єднатися задля цієї доброї справи. Тобто те, що ми обрали для своєї благодійницької роботи опіку над потребуючими дітьми – це не випадково і цим я завдячую неординарній особистості та заступнику директора нашого фонду і по сумісництву моїй дружині Олені Баховській.
Обравши пріоритетним напрямком роботи передусім турботу про сиротинці, багатодітні сім’ї та дитячі реабілітаційні центри, ми об’єднали свої зусилля у спільному Благодійному фонді «Опіка Майбутнього» і займаємося цим уже вісім років. Нашому Фонду вдалося так довго проіснувати, бо з одного боку – Олена, як неперевершений консультант у цій сфері, а з іншого боку – мої давні навики менеджера. Озираючись на пророблену нами за ці роки роботу, бачимо, що нам разом іноді вдавалося таки справді «перевертати гори». Радію, що ця творчість добра у нас відбувається у правильному суспільному та духовному руслі.
Зробити щось добре, позитивне і необхідне для потребуючих – деколи набагато простіше, ніж здається. Головне – бажання, а тоді і сили, і ресурси знайдуться!
А як усе розпочиналося? Пригадайте, будь ласка.
Від початку заснування нашого Фонду у 2015 році перші кроки і тягар випробувань, звичайно, впали спершу саме на наші плечі – плечі подружжя Андрія та Олени Баховських. Втім, завдяки розповідям моєї дружини Олени про те, яким важким є дитячий шлях без батьківської уваги, згодом до нашої команди почали долучатися знайомі, друзі та просто однодумці – волонтерська команда з року в рік зростала, що згодом дало змогу розширювати також і географію надання нашої благодійної допомоги. За кілька перших років діяльності наша команда однодумців та волонтерів у складі Благодійного фонду «Опіка Майбутнього» стала відомою на Львівщині, як опікун сиротинців, дитячих реабілітаційних центрів та багатодітних сімей.
Спочатку це були переважно разові благодійні акції, які мали короткочасну дію, але з роками ми все частіше почали запроваджувати системні проєкти. Зокрема, нами було впроваджено проєкт «Одягни випускника», коли ми у наших підшефних дитячих установах організовували комплекс заходів для підготовки випускників до дорослого життя. Крім серії лекцій по гігієні та красі для хлопців і дівчат, ми ще й формували для них подарункові стартові пакунки для дорослого життя, зокрема, одяг для випускного балу. Ті щасливі очі випускників варто було бачити!
Чому створений та очолюваний Вами Благодійний фонд носить назву «Опіка Майбутнього»?
Усі ми мріємо про щасливе майбутнє. А майбутнє – це передусім наші діти, адже саме їм доведеться творити майбутнє України. А ще, як відомо, не буває чужих дітей. Тобто ми дбаємо не лише про сьогодення – опікуючись дітьми, позбавлених батьківської турботи, ми думаємо та дбаємо також про наше з вами завтра. Саме тому створений нами Благодійний фонд і носить назву «Опіка Майбутнього».
Втім, як відомо, ніщо не дає плоди одразу – спершу треба посіяти, щоб згодом впевнено отримати результат. А сучасні діти – особливо ті, які приїхали зі східних областей України – потребують не лише оздоровлення, а ще й українського, патріотичного виховання. Ми про це також дбаємо!
Розкажіть про організовані Вами в Карпатах оздоровчо-реабілітаційні табори для дітей.
Після повномасштабного вторгнення рашистів в Україну ми вже два роки поспіль організовуємо влітку у Карпатах (а цього року нам вдалося також ще й восени організувати) патріотично-оздоровчі табори для дітей з числа вимушено переміщених осіб, сиріт та дітей з малозабезпечених сімей. Зокрема, нещодавно для групи дітей зі школи-інтернату міста Харкова та школи-інтернату міста Миколаїва в оздоровчому таборі «Стожари» у селищі Ворохта ми проводили для дітей арт-терапію по програмі «Відновлення», а також організовували для цих дітей походи в гори, різні майстер-класи, цікаві екскурсії, де розповідали їм також про історію України та українські народні традиції. Приємно, що з нагоди нещодавнього Свята захисників та захисниць України, вшановуючи цей день, діти виклали карту України камінням на схилі карпатської гори. А ще цьогоріч у таборі «Стожари» діти навчалися складати намет та обговорювали, що потрібно зібрати з найнеобхіднішого для походу в гори та які страви можна приготувати у казанку. І таких лайфхаків було чимало. У процесі були задіяні усі: діти, вихователі, волонтери і навіть чотирилапий друг. А потім був спільний вечір біля багаття та звучали українські пісні, був смажений на багатті зефір, а також були розповіді дітей про свої мрії та бажання. За такими щирими розмовами діти відкриваються та вільно спілкуються на різні теми, позбавляючись тривоги і дискомфорту. Фізична програма реабілітації дітей також була присутня кожного дня, починаючи з ранкової руханки і продовжуючи змаганнями з футболу, баскетболу та бадмінтону. Уже після кількох днів в таборі ми побачили, що наша мета – психологічна та фізична реабілітація дітей – дає свої плоди. Діти змінювалися на очах: ставали більш розкутими, відкритими і посмішки все частіше з’являлися на їх обличчях. Щиро радіємо, що маємо змогу допомогти потребуючим дітям, які залюбки так активно проходять реабілітаційне відновлення у мальовничих Карпатах.
Щороку наш Фонд оздоровлює в таборах 250-300 потребуючих дітей. А загалом в активі нашого Фонду – уже понад 280 різних благочинних акцій.
Якими ще є нинішні пріоритети у роботі Благодійного фонду «Опіка Майбутнього»?
Нинішній час зобов’язує нас займатися більш складними питаннями та більш системними благодійними проєктами. Тому після повномасштабного вторгнення росії в Україну наш Благодійний фонд «Опіка Майбутнього» включився також і в процес допомоги потребуючим військовим на фронті та сім’ям з числа вимушено переміщених осіб (ВПО). І допоки триває війна, вище перелічені пріоритети не лише додалися, але й далі залишаються в пріоритеті.
Звичайно, з перших днів війни ми розуміли, що нас очікують великі зміни в роботі і ми не мали жодних сумнівів в тому, що маємо робити ще більше. І справді, за майже два роки повномасштабної війни наша сфера діяльності суттєво розширилась та збільшились масштаби наданої нами благодійної допомоги.
І хоч це все значно складніше, але нам приємно робити добрі справи. А ще в цьому є також ще й інші позитивні моменти – у процесі роботи під час війни ми познайомились з дуже багатьма неймовірними людьми. Вірю, що війна з часом завершиться, але дружба наша точно залишиться. Ми вкотре переконуємося, що разом творити добро – справді легше!
Війна внесла свої жахливі корективи у життя багатьох українців – з кожним днем збільшується кількість постраждалих. Чимало українців потребують не лише психологічної допомоги, але й багато українців стали неповносправними та потребують комплексної: і психологічної, і фізичної реабілітації. Дуже багатьом українцям нині необхідні комплексні програми реабілітації та адаптації у суспільстві. Чи планує БФ «Опіка майбутнього» долучитися до цих важливих проєктів?
Зізнаюся, на початку повномасштабної війни нашу звичну роками благодійницьку діяльність ми розглядали таким чином, щоб і надалі продовжувати опікуватися передусім спеціалізованими дитячими закладами. Хоч і розуміли, що після повномасштабного вторгнення значно зросте кількість постраждалих та потребуючих дітей і тому потрібно буде організовувати благодійну допомогу у значно більших обсягах.
Відвідини шпиталів з пораненими військовими дали нам чітке розуміння, що наше майбутнє – це не лише діти, але й ті молоді Воїни, що також потребують нашої допомоги.
Тому що українські Воїни – це наші захисники, перед якими ми назавжди в неоплатному боргу. Це той кращий цвіт нашої нації, який ворог намагається покалічити та знищити на фронті. Але, не зважаючи на це, наші доблесні воїни далі продовжують боротися з окупантом.
І ми розуміємо, що і зараз, а ще більше після війни гостро постане потреба у фізичній реабілітації наших Воїнів-героїв. Втім, для нас – це не новий напрямок, адже у перспективних планах розвитку Фонду у нас давно був також ще й розвиток дитячої фізичної реабілітації. Втім, війна внесла свої корективи – тому необхідний досвід будемо здобувати швидше. Уже ведемо активну роботу щодо вивчення потреб даного напрямку та займаємося пошуком і залученням відповідних фахівців. Є вже певні успіхи – маємо команду волонтерів-реабілітологів, яка себе дуже добре зарекомендувала у короткочасних проєктах. Звичайно, хотілося б створити якийсь спеціалізований заклад для наших військових ветеранів. Втім, розглядаємо різні формати роботи: від мобільних виїзних груп до стаціонару. Тут все буде залежати від підтримки меценатів та небайдужих громадян. Можливо, доведеться навіть розпочати певний освітній проєкт, оскільки, як показала практика, нині катастрофічно бракує фахівців з реабілітації. Тому ми вже є мобілізовані у даному напрямку. Вірю, що нам вдасться втілити задумане!
Як змінилася у час війни географія благодійних справ очолюваного Вами Благодійного фонду «Опіка Майбутнього»?
Після трагічних подій 24 лютого 2022 року наш Фонд ще більш активував свої зусилля, тому нині діяльність Благодійного фонду «Опіка Майбутнього» вийшла далеко за терени Львівщини. Оскільки після повномасштабного вторгнення росії в Україну у наш край почали приїздити вимушено переміщені особи, перші місяці ми фактично працювали над забезпеченням всім необхідним тих закладів, які приймали біженців. За цей час довелося об’їздити не лише всю Львівську область, але й побувати не раз на Франківщині та Закарпатті. Також ми сприяли виїзду матерів та дітей за кордон. А коли поступили нам запити від військових шпиталів з Трускавця та Львова, ми також, чим могли, доєдналися до процесу. Згодом потреби передової теж стали одним із пріоритетів роботи нашого Фонду. Харків, Миколаїв – вони досі на постійному контакті з нами.
Крім того, на Львівщину було евакуйовано також ще й багато сиротинців, реабілітаційних центрів та інших спеціалізованих навчальних закладів, тому наші зусилля щодо організації короткочасних оздоровчих таборів для дітей з числа ВПО лише укріпили розуміння, що разом ми – єдина країна!
Війна триває і нові неочікувані виклики не дають підстав складати крила, але ми вже набули дорогоцінний досвід роботи в екстремальних ситуаціях.
То чи справді в наш час творити добро – легко?
Якщо зібрати разом благодійників-однодумців, тоді творити добро справді стає значно легше. Наведу приклад. Днями наш Фонд навідався до реабілітаційного Центру Святого Миколая у Брюховичах та разом з нашими друзями з «D.S. Таємна аптека» провели там чудовий майстер-клас, який занурив усіх нас у таємничу атмосферу магії та середньовічної алхімії, а також познайомив з історією аптекарської культури. Дітей переповнювали емоції і вони щоразу вигукували: «Це ж магія!». Того дня для дітей ми створили не лише дивовижне свято – діти ще й отримали від нашого Фонду важливі для розвитку дитячого організму вітамінні комплекси. Також з нами приїхали друзі з інших благодійних фондів і ми спільно подарували дітям 50 наплічників з канцелярією, необхідною для покращення навчання дітей з додатковими освітніми потребами.
Втім, крім великих благодійних проєктів, ми не забуваємо також творити і невеличкі свята для дітей. Коли нещодавно у жовтні після дощів прийшоюв холод, а з ним і смуток та депресія, ми вкотре для своїх підопічних діток вирішили зробити так, щоб холод не запанував у їх душах і серцях. Спільно з благодійниками та групою аніматорів «Сім’я» команда Благодійного фонду «Опіка Майбутнього» подалася розганяти смуток до своїх маленьких друзів у львівський сиротинець, що на вулиці Таджицькій. Терапевтичні ігри, розваги, бульбашкове шоу, смачна піца та солодощі таки дали свій результат – діти раділи, а смутку та депресії там точно місця вже не було. І такі акції ми робимо часто та провели їх вже багато!
Чи отримує очолюваний Вами Благодійний фонд «Опіка Майбутнього» допомогу закордонних партнерів?
Спільно з небайдужими добродіями нам вдалося багато доброго зробити для дітей практично з усіх куточків України. Для цього ми залучили деяку допомогу і від закордонних партнерів. Зокрема, 1000 дітей у рамках проєкту «Відновлення» для покращення свого імунітету та оздоровлення отримають такі необхідні в осінньо-зимовий сезон вітамінні комплекси. Щира подяка за це нашим друзям з Англії – за їх підтримку та співпрацю!
Ви – успішний чоловік. Що для Вас є успіх?
На мою думку, успіх у благодійництві – це швидкими темпами досягати поставленої мети і бачити щасливі очі дітей.
Водночас успіх для мене – це також здатність підтримувати здоровий баланс між роботою та сім’єю, між стосунками з друзями чи партнерами, між бізнесом та благодійністю. І що б при цьому всім було добре. Це дуже не просто і деколи вимагає надзусиль. Проте, коли у вихідні виходиш на прогулянку у центр міста та впевнено дивишся ближнім у вічі, щоразу будуєш нові плани та реалізуєш їх – це, мабуть, і є успіх.
Вірю у Перемогу та відбудову України, адже переконаний: чим складніший шлях у людини чи країни – тим більший успіх чекає попереду.
Що для Вас є головним у житті? Що є щастя?
Для мене щастя – жити поряд зі щасливими та здоровими дітьми, своїми рідними, друзями, у щасливій та здоровій країні, під мирним небом. Якщо це є, то можливості та всі інші блага – це питання часу та наших бажань і нашої власної праці! Але зараз для нас усіх головне – Перемога України!
Розмовляла Ірина Запотічна-Ванчосович
Фото з особистого архіву родини Андрія та Олени Баховських